Інтегроване навчання

ІНТЕГРоване навчання В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 

"Ідеї інтегрованого навчання сьогодні надзвичайно актуальні, оскільки сприяють успішній реалізації нових освітніх завдань: дають можливість учителеві разом з учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, досягнути формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у висвітленні низки питань." 

Інтеграція (латинське integratio - відновлення, від integer - цілий) означає об'єднання в ціле будь-яких окремих, раніше ізольованих частин або елементів.

Інтеграція (від лат. integer - повний, цільний) - це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин із кількох раніше розрізнених одиниць (навчальних предметів, видів доцільності та ін.)". Реалізація ідей інтеграції і гуманітарізації передбачає докорінну перебудову не лише педагогічного мислення, а й усієї системи освіти - вихід учителя за межі власного предмета. 

Інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності … двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи.

Американський педагог Дж. Гіббоне висловлював думку, що інтегрувати – це поєднувати частини систем таким чином, щоб результат об’єднання в сумі перевершував їхнє значення до взаємодії. 

На думку Н. Костюка, “інтеграція – це процес взаємодії елементів із заданими властивостями, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між цими елементами на основі достатньої підстави, в результаті якої формується інтегрований об’єкт (цілісна система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів”.

Деякі вчені, зокрема Н.С. Антонов, розглядають поняття “інтеграція” в загальнонауковому аспекті, визначаючи його природне протиставлення поняттю “диференціація” та наголошуючи на високому рівні системності: “це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації”.

У сучасній школі  міжпредметна інтеграція здійснюється різними шляхами:

– створення інтегрованих курсів – навчальних предметів, які адаптують для вивчення та інтегрують знання декількох наук або видів мистецтв; 

– розроблення нових форм уроків (урок з міжпредметними зв’язками, інтегрований урок, бінарний урок);

– впровадження навчальних проектів;

– організація тематичних днів та тижнів.

        

Етапи реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання (від простого до складного):

– введення міжпредметних зв’язків на уроках суміжних дисциплін на основі репродуктивної діяльності та елементів проблемності;

– постановка міжпредметних навчальних проблем і самостійний пошук їх вирішення на окремих уроках;

– систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних проблем всередині окремих курсів;

– включення спочатку двосторонніх, а потім і багатосторонніх зв’язків між різними предметами на основі координації діяльності вчителя;

– розробка широкої системи в роботі вчителів, які здійснюють міжпредметні зв’язки як в змісті й методах, так і в формах організації навчання, включаючи позакласну роботу і розширюючи межі програми.

         

Переваги інтегрованого навчання для учнів:

– більш чітке розуміння мети кожного предмету в різних контекстах;

– більш глибоке розуміння будь-якої теми, завдяки її дослідженню через кілька точок зору;

– краще усвідомлення комплексного підходу, через який предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом;

– вдосконалення навичок системного мислення.

         Вміння бачити взаємозв’язки всіх аспектів життя, зрештою, стає звичкою, яка буде допомагати учням протягом усього їхнього життя.

         

Процес інтеграції вимагає виконання певних умов:

– об’єкти дослідження однакові або досить близькі (тоді ми досліджуємо об’єкт з різних сторін, використовуючи навчальний матеріал різних дисциплін);

– у навчальних предметах використовуються однакові або близькі методи дослідження предметів та явищ (тоді ми демонструємо спосіб пізнання дійсності на прикладах з різних предметів);

– те, що пізнається, підпорядковується загальним закономірностям, які вивчаються на уроці (тобто ми узагальнюємо навчальний матеріал з різних навчальних дисциплін та пізнаємо більш складну систему).

         Інтеграція навчального матеріалу з різних навчальних предметів відбувається, як правило, чи навколо певного об’єкта чи явища довкілля, або для розв’язання проблеми міжпредметного характеру, або для створення творчого продукту.

        

Таким чином, інтегроване навчання – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни. 

Мета інтеграції - дати учневі ті знання, що допоможуть з’єднати окремі пазли  в єдину систему взаємозалежності її елементів

        

Існує багато видів інтеграції: за методами, прийомами, способом, рівнями, напрямами.        

         Шляхи інтеграції можуть бути горизонтальні - об'єднання схожого матеріалу в різних навчальних предметах і вертикальні - об'єднання одним учителем у своєму предметі матеріалу, який тематично повторюється в різні роки навчання на різних рівнях складності.

Проаналізувавши структуру інтеграції, можна виділити наступні рівні (ступені) інтеграції:

1.Тематична інтеграція (з двох-трьох навчальних предметів розкривають одну тему). Цей рівень можна назвати ілюстративно-описовим.

2.Проблемна інтеграція (одну проблему вирішують учні можливостями різних предметів).

3.Концептуальна інтеграція (концепція розглядається різними навчальними предметами в сукупності всіх їх засобів і методів).

4.Теоретична  інтеграція (філософське взаємопроникнення різних теорій).

       

 Інтеграція предметів в початковій школі 

як засіб активізації пізнання учнів

         Впровадження інтеграції предметів у навчальний процес дають змогу удосконалити пізнавальні інтереси учнів. Від вчителя початкової ланки залежить, чи стануть знання, отримані в початковій ланці, стартом для активізації подальших процесів пізнання, що очікують дитину в старших класах. В навчанні показником розвитку учня є його здатність переносити знання з одного предмета на інший, вміння узагальнювати відоме і синтезувати нове.

Практика підтверджує, що хороші підстави для проведення інтегрованих уроків дає поєднання предметів:

•     навчання грамоті - письмо;
•     читання - рідна мова;
•     читання - музика - малювання;
•     математика - праця;
•     природознавство - музика - малювання - праця.

Для інтегрованих уроків характерна змішана структура, що дозволяє маневрувати при організації змісту, викладати окремі його частини різними способами. При плануванні таких уроків враховується наступне:

•     об'єднуються блоки знань, тому надзвичайно важливо правильно визначити головну мету такого уроку, яка зображатиме його специфіку - інтегративність,
•                 зі змісту предметів беруться тільки ті відомості, які необхідні для реалізації мети;
•                 у змісті навчального матеріалу встановлюється велика кількість зв'язків (внутрішньо предметних, міжпредметних, поза предметних);
•                 частини інтегрованого змісту структуруються так, щоб вони стали логічно необхідною ланкою уроку та отримали остаточне завершення;
•                 потрібний ретельний вибір методів і засобів навчання, а також визначення оптимального навантаження різними видами діяльності учнів на уроці.

         Великий інтеграційний потенціал мають уроки музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, оскільки різні види художньо-естетичної діяльності, конструювання вдало поєднуються із вивченням певних мовних, природничих понять, із читанням художніх творів. Враховуючи те, що учень не може довго сприймати одноманітної інформації, поєднання на уроці двох-трьох навчальних предметів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності дітей, стимулює інтерес до навчання, показує взаємозв’язок навчальних дисциплін, зв’язок з життям...."

Н.С.Вегера пропонує такі ознаки інтегрованого уроку:

- тема і завдання уроку повинні логічно витікати з попередніх тем і бути пов’язаними з наступними;

- структура уроку - це єдине ціле, а не калейдоскоп  завдань і дій, тому інтеграція повинна мати систематичний характер;

- перенавантаження враженнями  обтяжливе  для маленьких школярів.

       

  Підготовка до уроку за інтегрованим принципом вимагає від вчителя певних поетапних дій, як то:

1. Аналіз річного календарного планування з метою оптимального добору споріднених тем.

2. Зіставлення вимог відповідно до Державних стандартів щодо обраних тем.

3. Формулювання загальних понять, корегування часу на їх вивчення.

4. Підбір форм і методів для реалізації навчальних завдань, проект структури уроку.

5. Визначення  різноманітних завдань уроку для оптимального навантаження учнів.

6. Підбір дидактичних матеріалів.

         Таким чином, можна стверджувати, що інтегрований урок - це урок, в якому навколо єдиної теми об’єднані матеріали декількох предметів за різними складовими.

Цілком зрозуміло, що учні під час інтегрованого уроку мають бути охоплені різними видами діяльності в оптимальному для них режимі.

Типи інтегрованих уроків за способами інтеграції

Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю	Їх пізнавальні можливості
1 вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація, відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство.	Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів.
2 вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок, виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність.	Вводити в процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.
3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів.	Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.
4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального (на природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація.	Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.